Виховна робота

Свято осені

1-й ведучий     Шановні діти сьогодні ми запросили вас на свято Осені.

З давніх – давен люди  прагнули жити у злагоді з природою, а осінь – це особлива пора – золотокоса, багата і щедра. От ми і прославляємо осінь,

 і дякуємо її за щедрі дари, а також – роботящим рукам, які допомогли зібрати ці дарунки

2-й ведучий. У нас сьогодні гарне свято,

                        Гостей зібралось тут багато

                        Ану ж на них  ви подивіться,

                         І весело їм усміхніться.

                         Ми всіх вітаємо у нас,

                         Що завітали в добрий час.

1-й ведучий.    Добрий день усім -

                           І дорослим і малим.

                           Свято осені сьогодні

                           Вам сподобається всім!

1.     Осінь на узліссі - фарби розбавляла

    Пензликом легенько листя малювала.

    Вже руда ліщина, пожовтіли клени

    У красі осінній тільки дуб зелений.

    Утішає ясен: не сумуй за літом!

     Глянь: усі дерева в золото одіто.

2.     Тихо осінь ходить гаєм

     Ліс довкола аж горить.

    Ясен листя осипає,

     Дуб нахмурений стоїть.

     І берізка над потоком

     Стала, наче молода.

     Вітер, мовби ненароком

     Їй косиці розпліта.

3.     Листя з лип та беріз осипається,

    За стебло верболіз зачіпається.

    Стали трави, стежки золотистими

    А тоненькі гілки та й безлистими!

4.     Падає, падає листя,

     Листя в саду мерехтить

     Жовте, яскраво – вогнисте

     Тихо за вітром летить

      У вирій птахи відлетіли

      Гуси, граки, журавлі.

5.     Сонце низько чи високо

     Посила землі уклін.

     З ним приходять пори року

     І приносять безліч змін.

6.     Осінь – багряна. Літо – барвисте,

     Весна  – це красуня в зеленім вбранні,

     Зима – синьо-біла, морозно-сріблиста,

     Та кожна із них до вподоби мені.

7. Осінь    вона

    Тоді буває чарівна

    Коли стає золотокосою

    Отож запрошуємо  Осінь!

 (Виходить Осінь: на голові вінок, у руках кошик з осінніми плодами. Заходить і розкидає листочки по землі, по сцені)

Осінь.   Добрий день у добрий час

               Рада дітки бачить вас

               Не сама до вас прийшла –

               Я синочків привела.

(Виходить Вересень, Жовтень, Листопад. Усі в вишитих сорочках. Штани шаровари у Вересня – зелені, у Жовтня – жовті, у Листопада – коричневі. На голові капелюшки.)

Вересень.  Вересневе небо синє,

                  І сади ще пахнуть літом

                  В палісаднику жоржини

                   Розгорілись дивоцвітом.

Жовтень.   Коли приходжу я на землю

                   Все робиться одразу золоте 

                   І золоті палають липи, клени

                   І ваш квітник не так уже цвіте 

Листопад 

    Коли прийду я , то останнє листя з квітів

                   Посиплеться у парках і садах

                   Повіє з півночі холодний вітер

                 У ранці паморозь білітиме в садах.

2-й ведучий.  Вони не самі сюди прийшли, а привели своїх друзів.

Картопля.

Куштуйте, куштуйте усі бараболю,

Варіть і смажте із сіллю й без солі.

Сто страв господиня з картоплі зготує,

Картопля, як хліб – вона всіх нагодує.

Морква.

Ця морква під сонечком теплим зростала,

Земелька водою її напувала.

Тому то морквина така соковита,

Морквяного соку вам треба попити.

Столовий бурячок.

Я столовий бурячок

В мене червона гичка.

Зварить з мене чудовий борщ

Дівчинка Марічка.

Помідор

Хоч я не стрункий і на зріст невисокий

Та маю червоні й гладесенькі щоки

Я круглий, блискучий, геть чисто сеньйор

То й кличуть мене всі синьйор-помідор.

Цибуля.

Я велика пані  в жовтому жупані

Хто мене роздягає, той сльози проливає.

Огірок.

Я найзеленіший, щойно з городу

Я не простого шляхетного роду.

8. Ми з гарбузовою родиною

І виростаєм для людини

Зате нас люблять і шанують

Що різні страви з нас готують

Який салат без цибулини?

А що за борщ без буряка ?

Чи то без моркви? Без капусти ?

Без нас в каструлі буде пусто.

Це правда хлопчики й дівчатка

Ми є – і всі живуть в достатку.

Лікар Айболить.

В кожнім овочі є свій неповторний смак,

Визначать , хто головний , не берусь ніяк,

Щоб здоровим і сильним  стати, треба овочі всі знати

І без винятку усі і любити, і вживати.

Овочі корисні всі : знають і дорослі, і малі.

Конкурс «Звари борщ»

9. Непомітно з’явилася осінь.

День коротшим стає щодоби

Глянь: берізки вже златокосі

І в дубів, багряніють груди.

10. Вже у теплі краї відлетіли

Сонцелюби-дзвінкі журавлі.

Не страшні їм тепер заметілі.

На далекій південній землі.

Гра «Побачити овоч»

В лузі при долині гнеться тополина,

Загорілась над рікою червона калина.

Тьмяно сонце світить, а на голих вітах,

В’яже осінь рукавички з бабиного літа.

Пісня «Ой є в лузі калина»

11. Ходить осінь по садах,

Ходить усміхається

Ніби в казці швидко так

Кольори міняються.

Мов господарка уміла

Лиш пройшла лісочком

Гей, калина вже дозріла,

Виросли грибочки.

2-й ведучий. Діти, а ви любите гратися та відгадувати загадки.

Гра «Рими»

1. Дуже гарні, хоч маленькі на пеньках сидять (опеньки).

2. Жовтенькі невеличкі у траві ростуть (лисички)

3.Там де сосни і дубочки білі виросли  (грибочки)

4. Гриби збирай  і вдень і зранку, лиш не чіпай бліду (поганку)

5.Гриби у лісі рвали вчора, лиш не чіпали (мухомора)

6.Всім діткам добре треба  знати -отрути в цих грибах (багато)

Гра «Збери гриби»

13. Відлітають гуси і лелеки

У краї заморські і далекі.

Осінь тиха, осінь золотава

Вийшла , мов лисичка на галяву.

14. В лісі тихо-тихо, золота пора

Хто збира горіхи, хто гриби збира

Я листки збираю, загуде зима

Розкладу гербарій і зими нема.

15. Осінь, осінь, медом пахнуть роси.

Журавлі курличуть в небі, та вітри  голосять.

Не дзвенять в садочку птахів голосочки,

Сняться зораному полю квіти й колосочки.

16. Калина весела, калина червона

Люблю твоє листя та росяні грона.

Сонечком умита, чистою росою,

Ой калино-цвіте , радісно з тобою.

17. Скільки б не співали, кінчати час

Кращі побажання ви прийміть від нас

Хай в нас і в вас все буде гаразд.

Щоб ви і ми щасливі були.

18. Прощавайте друзі, вам низький уклін

Щастя вам бажаєм всі ми як один.

Хай в нас і в вас все буде гаразд,

 щоб ви і ми щасливі були.

19. Одвічно славен труд людини

Де хліб є на столі там пісня  щастя лине

І вам бути з хлібом від душі бажаєм,

Тому вітаєм вас із урожаєм.

20. Хліборобів славили завжди

Щирими словами і піснями,

Тож покличем дружно коровай

Щоб у залі святкував він з нами.

Всі діти : Короваю, короваю, ми тебе чекаємо

21. Коровай наш в печі не барився

Гарно спікся, ще й зарум’янився

Коровай наш спікся швиденько

Коровай наш пшеничний, рум’яненький .

22. Іду від вас з любов’ю в серці

Іду, бо ще роботи безліч маю.

Хай радість щира вам озветься

Здоров’я , нових знань бажаю.

Ведуча

Все у нас в житті буває, хто скажіть проблем немає ?

Ми ж покажимо в цей час, чим живе і школа й клас.

На світі сюрпризів по саму зав’язку, а ми пропонуєм вам казку

В казці цій себе пізнайте, щось не так не дуже лайте

А тепер усі мовчок, починаєм колобок.

У хатині біля граба жили собі дід та баба

І синочка вони мали , колобком його назвали

 В день, коли була осіння вже погода,

Трапилась і з ним така пригода.

Дід. Де це внучок наш подівся ?

Який сон йому наснився?

Бачив як ішов із хати,

Вже, напевно, вклався спати ?

Баба. Внучку, внучечку, озвися !

Та до школи повернися

Знов приніс, напевно, двійку

Або десь устряв у бійку…

                   (  з’являється  колобок позіхає)

Колобок . Ну чого ви розкричались

З друзями ми просто  грались

Ой як набридло, як набридло

До школи кожен день ходить

Ой як же мені в все набридло

Читати  там, писать, лічить

Ой як набридло, як набридло

Якби це тільки хтось з вас знав

За що, за що скажіть всім дітям

Хтось кару отаку наслав ?! (дід з бабою плачуть)

Колобок (сердито) Не піду я більш до школи,

І до вас не повернусь  ніколи.

1-й ведучий. Колобок наш покотився

І у лісі опинився

Озирнувся, роздивився

І з ведмедиком зустрівся.( виходить ведмідь з великою жуйкою)

Колобок. Михайле, може, підемо до школи  ?

Ведмідь.  Ти що ? Туди? Нізащо !

Кажуть всі, що я ледащо

То навчатись мені нащо ?

Писать, читать, рахувати

Краще жуйку продавати

Колобок, ти не лови ворон

А купи у мене ось Дірол.

                      (ведмідь протягує колобкові жуйку, той відмовляється)

2-й ведучий. Не захотів Колобок Дірол купувати

Пішов ведмедик іншим продавати.

                      (виходить ведмедик, на сцені з’являється вовк-хуліган)

Колобок. Ну-мо вовчику- соколи,

Підемо мерщій до школи!

Вовк. Я до школи не піду,

Бо навчатись не люблю !

Щось не так – я зразу бац!

І зубами клац та клац,

Щоб усі мене боялись

Щоб усі мене лякались.

Менших  люблю ображати !

Ну а старших - обзивати!

                              (вовк погрожує всім кулаком  і  виходить, вибігає зайчик)

Колобок. Підеш , Зайчику, до школи ?

Заєць . Не піду  туди ніколи

І всього я там боюся,

Перелякано дивлюся.

Затряслася кожна жилка.

Геть усе мене лякає

Певно, кожен про це знає.

Життя у мене нелегке,

Бо серце маю я слабке

Нічого не навчуся

Я так всього боюся.

(Зайчик тікає. На сцену виходить Лисичка з «Кока-колою»).

1-й ведучий . Далі колобок рушає

Лиску модницю стрічає

Колобок. Хто це хвостиком махає

І з у років утікає?

Лисичка. Сиди, не рухайся

Навчайся , слухайся

Усі  мені торочать

А я  заміж хочу (показує пляшку «кока-коли»)

Діти, не ходіть до школи

Пийте краще кока-колу

                    (лисичка  виходить, Колобок потягується)

Колобок. Крайнім бути, теж не хочу

Піду висплюсь досхочу.

2-й ведучий.  Але тут летить сорока

Вісті знає вона всі.

                     (з’являється сорока, говорить злякано)

Сорока. Гей мерщій спішіть до школи

Бо ви свято проспите

Там же Осінь зустрічають

Ще й дарунки діти мають.

                      (всі дійові особи вибігають на сцену)

1-й ведучий. Скажіть, друзі, що робити

Як вас розуму навчити ?

Колобок. За школою я скучив

І сняться вчителі

Батьків навіщо мучив?

Так соромно мені. (звертається до всіх дійових осіб)

Ми з вами, любі друзі,

З країни майбуття.

Після батьків усім нам,

Продовжувать життя

2-й ведучий. Отож усе залишимо

Із лісу вийдем ми

А у серцях залишимо,

Що станемо людьми.

1-й ведучий. Не будемо обманювать

Боятись, хитрувать

Бо дуже всім нам хочеться

Все на дванадцять знать.

Іду від вас з любов’ю в серці

Іду, бо ще роботи  безліч маю

Хай радість щира вам озветься

Здоров’я , нових знань бажаю.

В лузі при долині

Гнеться тополина

Загорілась над рікою

Червона калина

Тьмяно сонце світить

А на голих вітах

В’яже осінь рукавички

З бабиного літа.

Лікар Айболить. В кожнім овочі є свій неповторний смак

Визначать, хто головний, не берусь ніяк

Щоб здоровим  й сильним стати

Треба  овочі всі знати

І без винятку усі і любити і вживати

Овочі корисні всі – знають і дорослі і малі

Калино весела, калино червона!

Люблю твоє листя та росяні грона

Сонечком улита, чистою росою

Ой, калино – цвіте, радісно з тобою.